Борис плакав, а Наталя витирала йому сльози. Борі знову не сподобалися пісні, котрі йому запропонували для концертного виступу. Апрєль засмутився та вийшов із кімнати, де Могилевська з іншими хлопцями та дівчатами розбирали пісні.

Борис пішов до жіночої ванної кімнати, сів у крісло та заплакав. Наталя, побачивши, що Апрєля нема, пішла за ним.

- Ну, что случилось? - м'яко запитала вона у «фабриканта».

Апрєль промовчав. Наталя сіла поруч та, витираючи сльози на Боріних щоках, знову запитала, що відбувається.

- Все идет не так, как нужно, - нарешті відповів «фабрикант». – Меня никто не слышит. Я хотел другую песню…

- Скажи мне, что ты хочешь, и я тебе помогу, - намагалася заспокоїти Апрєля Наталя. – Я заставлю услышать всех: режиссеров, балет… Какую песню из тех, что есть, ты хотел бы спеть?

- Я хочу петь с Власовой, - відповів Боря.

- Я так и думала, - радісно сказала Могилевська. І поо... Читать дальше »

Борис упевнений, що це буде «справжній хіт». Після обіду Лєна з Борею, сидячи на диванчикові, тихенько бурмотали перші рядки з нової пісні.

- «Я бегу, я мчусь, улетаю…» - задумливо співав Апрєль. – «Я боюсь остаться одна…».
- Ага. Но тут чего-то не хватает – сказала Виноградова.

Боря погодився із критикою.

- Объясни мне, что ты хочешь в песне рассказать, - попросив він Лєну. – Так будет намного проще ее закончить…

Виноградова розгубилася, але тут на допомогу прийшла Аліса Тарабарова.

- А может так: «Путь мой оказался игрой…» - спробувала закінчити вона куплет.

- Как может путь оказаться игрой? - здивовано перепитав Боря.

Через хвилин двадцять, десяток перебраних варіантів, і пісня готова.

- Кто бы мог подумать, что я буду писать тебе песни, - посміхнувшись, сказав Апрєль.

- Все в нашей жизни неспроста, - зробила висновок Лєна та відразу прийнялася вчити пісню.